обезчещувати
ОБЕЗЧЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗЧЕ́СТИТИ, че́щу, че́стиш, док., кого, що, рідко.
1. Неславити, ганьбити.
Сивина віків створювала найкращі пісні про кохання навіть тоді, коли його обезчещувало хтиве право першої ночі (М. Стельмах);
[Сидір Свиридович:] Коли ви, Свириде Йвановичу, .. так обезчестили нашу сестру й небогу, то я не хочу мати такого зятя (І. Нечуй-Левицький).
2. Те саме, що збезче́стити 2.
Пригадувалося [Василеві] все, що він чув про життя князя. Згадалися десятки дівчат, яких він обезчестив (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезчещувати — обезче́щувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- обезчещувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- обезчещувати — -ую, -уєш, недок., обезчестити, -ещу, -естиш, док., перех., рідко. 1》 Неславити, ганьбити. 2》 Те саме, що збезчестити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезчещувати — див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
- обезчещувати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- обезчещувати — ОБЕЗЧЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗЧЕ́СТИТИ, ещу, естиш, док., перех., рідко, 1. Неславити, ганьбити. Сивина віків створювала найкращі пісні про кохання навіть тоді, коли його обезчещувало хтиве право першої ночі (Стельмах, І, 1962, 260)... Словник української мови в 11 томах