оберемок
ОБЕРЕ́МОК, мка, ч.
Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками).
Погонич, обсипаний снігом, .. насилу вліз у двері з цілим оберемком скриньок (І. Нечуй-Левицький);
Омелян подає їй у вікно оберемок полін (І. Франко);
Тимко носить оберемками сухий бур'ян (Григорій Тютюнник);
// Зв'язане докупи що-небудь однорідне; в'язка.
Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, .. Як не мостивсь, як не ладнав, А оберемка не підняв (Л. Глібов);
Вона, .. повертаючи додому, завжди несла за плечима оберемок сухогілля (Г. Епік);
// перен. Велика кількість чого-небудь.
Кравченко приніс цілий оберемок своїх творів і почав читати (М. Коцюбинський);
В коморі – столик, ліжко, оберемок шкільних книжок (С. Васильченко).
○ (1) В (на) обере́мок, у знач. присл. – обхопивши руками.
К старій з поклоном підступивши, На оберемок ухвативши, В землянку з валу потаскав (І. Котляревський);
[Самрось:] А що ти мені вдієш? [Роман:] Візьму на оберемок та й укину у хургона [у фургон] (М. Кропивницький);
Юрко .. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- оберемок — обере́мок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оберемок — (дров) в'язка; (як міра) верета; ПР. багато, купа, віз; оберемочок. Словник синонімів Караванського
- оберемок — див. багато; жмут Словник синонімів Вусика
- оберемок — [обеиремок] -мка, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк'іў Орфоепічний словник української мови
- оберемок — -мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). || Зв'язане докупи що-небудь однорідне; в'язанка. || перен. Велика кількість чого-небудь. Взяти в оберемок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оберемок — взя́ти (схопи́ти) на (в) обере́мок кого, що. Підняти кого-, що-небудь, обхопивши руками. (Самрось:) А що ти мені вдієш? (Роман:) Візьму на оберемок та й укину у хургона (у фургон) (М. Кропивницький); Юрко .. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- оберемок — В'Я́ЗКА (зв'язані мотузкою дрова, хмиз, солома тощо), В'Я́ЗАНКА, ОБЕРЕМО́К, ЗВ'Я́ЗОК діал. Антон.. зняв з себе мотузок, зв'язав хмиз, звалив на плечі в'язку й пішов до хати (С. Чорнобривець); Він біля припічка кинув в'язанку соломи (А. Словник синонімів української мови
- оберемок — Обере́мок, -ре́мка; -ре́мки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оберемок — ОБЕРЕ́МОК, мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). Погонич, обсипаний снігом, .. насилу вліз у двері з цілим оберемком скриньок (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- оберемок — Оберемок, -мка м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть. Словник української мови Грінченка