обертовий

ОБЕРТО́ВИЙ, а, е, спец.

1. Те саме, що оберта́льний 1.

Рухи мінеральних мас і деформації земної кори відбуваються за умов постійно діючої сили, якою є обертовий рух Землі (з наук. літ.).

2. Який діє за принципом обертання навколо власної осі.

На стругальних верстатах вживаються інструменти з обертовими різцями (з навч. літ.);

Обертова пара;

// Який має частини, пристрої, що діють за принципом обертання (про машини, механізми).

Як приємно слухати глухий тисячотонний гул десятків обертових машин, коли тисячі тонн води падають з багатометрової висоти на лопаті турбін, змушуючи їх обертатись (з газ.).

3. Який може обертатися або обертається навколо власної осі.

На схресті вулиць, біля обертових Щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган).