обертом

О́БЕРТОМ, присл.

Крутячись, обертаючись.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обертом — о́бертом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обертом — див. перекидя Словник синонімів Вусика
  3. обертом — присл. Крутячись, обертаючись. Голова йде обертом у кого, кому, від чого і без додатка — а) хто-небудь перебуває у хворобливому стані запаморочення; б) хто-небудь відчуває розгубленість, перебуває в стані приголомшеності (від надміру вражень, почуттів... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обертом — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  5. обертом — О́бертом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обертом — О́БЕРТОМ, присл. Крутячись, обертаючись. ◊ Голова́ йде о́бертом; У голові́ [все] йде (пливе́ і т. ін.) о́бертом у кого, кому, від чого і без додатка: а) хто-небудь перебуває у хворобливому стані запаморочення. Покладуть маску з наркозом.. Словник української мови в 11 томах
  7. обертом — Обертом нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова Обертом іде. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у. Словник української мови Грінченка