1. Словник української мови у 20 томах

обжинковий

ОБЖИНКО́ВИЙ, а, е, етн.

Стос. до обжинків.

Веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні .. – це форми музичної творчості народу українського (з навч. літ.);

// Вигот., зробл. у день обжинків з останніх зжатих стебел.

Люди вчасно вихопили панське жито, одначе ніхто в цьому році не приніс панові ні зажинкового, ні обжинкового снопа (М. Стельмах);

Обжинковий вінок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обжинковий — обжинко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обжинковий — [обжиенковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. обжинковий — -а, -е, етн. Стос. до обжинків. || Вигот., зробл. у день обжинків з останніх зжатих стебел. Обжинковий вінок. Обжинкові пісні — народно-поетична обрядова поезія, пісні, які виконуються під час жнив і обжинків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обжинковий — ОБЖИНКО́ВИЙ, а, е, етн. Стос. до обжинків. Веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні.. — це форми музичної творчості народу українського (Іст. укр. музики, 1922, 52); // Вигот., зробл. у день обжинків з останніх зжатих стебел. Словник української мови в 11 томах