1. Словник української мови у 20 томах

обжинки

ОБЖИ́НКИ, ів, мн., етн.

Закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди; протилежне зажинки.

Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Марко Вовчок);

Колос у полі нахилить пшениця, Пилом покрита з курного шляху. Будуть їй добрі обжинки сниться (Я. Шпорта);

Нам не раз доводилось бути в селі на обжинках. Останню гривку тепер, як правило, зрізає своєю машиною передовий комбайнер, дівчата йому плетуть вінок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обжинки — обжи́нки множинний іменник, істота етн. Орфографічний словник української мови
  2. обжинки — див. жнива Словник синонімів Вусика
  3. обжинки — -ів, мн., етн. Закінчення, останній день жнив і свято, народні гуляння з цієї нагоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обжинки — Обжи́нки, -ків і -нок, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обжинки — ОБЖИ́НКИ, ів, мн., етн. Закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди. Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Вовчок, І, 1955, 61); Колос у полі нахилить пшениця, Пилом покрита з курного шляху. Словник української мови в 11 томах