1. Словник української мови у 20 томах

обзаводитися

ОБЗАВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБЗАВЕСТИ́СЯ, еду́ся, еде́шся, док., чим.

Придбавати, діставати що-небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.).

Поступово бійці почали обзаводитися кіньми (О. Гончар);

Приходили .. колеги-вчителі подивитися ділянку – будуватися тут хочуть, своїм господарством обзаводитися (з газ.);

– Ти б, Пилипе, палицею обзавівся, воно все ж було б легше тобі ходити (І. Цюпа);

// Будувати, зводити яку-небудь необхідну споруду.

Подекуди вони [хутори] встигали виростати й на більші села чи фільварки, обзаводячись і якимсь замком-фортецею для захисту від нападників (Іван Ле);

Артіль обзавелась спеціальним цехом для здобрювання кормів (з газ.);

// ким. Вступати в родинні, товариські і т. ін. стосунки.

[Чубенко:] Нам вже пізно обзаводитись тьотями, тобі ж якраз. Виходь за Макса і матимеш (І. Кочерга);

Щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся [Максим] якоюсь повійницею, та й гуляв іноді з нею (Панас Мирний);

Степан.., сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім'єю і дітьми (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обзаводитися — обзаво́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обзаводитися — -джуся, -дишся, недок., обзавестися, -едуся, -едешся, док., чим. Купувати, діставати що-небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.). || Будувати, зводити яку-небудь необхідну споруду. || ким. Вступати в родинні, товариські і т. ін. стосунки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обзаводитися — Діставати, дістати, подіставати, здобувати, здобути, поздовуванабувати, набути, понабувати, купувати, купити, покупувати, накуповувати, накупувати, понакуповувати, скуповувати, скупити, поскуповувати, придбавати, придбати, попридбавати, справляти, справити, посправляти, див. оборудувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. обзаводитися — ОБЗАВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБЗАВЕСТИ́СЯ, еду́ся, еде́шся, док., чим. Придбавати, діставати що-небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.). Словник української мови в 11 томах