1. Словник української мови в 11 томах

обзаводитися

ОБЗАВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБЗАВЕСТИ́СЯ, еду́ся, еде́шся, док., чим. Придбавати, діставати що-небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.).

Поступово бійці почали обзаводитися кіньми (Гончар, І, 1954, 60);

— Ти б, Пилипе, палицею обзавівся, воно все ж було б легше тобі ходити (Цюпа, Назустріч.., 1958, 313);

// Будувати, зводити яку-небудь необхідну споруду.

Подекуди вони [хутори] встигали виростати й на більші села чи фільварки, обзаводячись і якимсь замком-фортецею для захисту від нападників (Ле, Наливайко, 1957, 6);

Артіль обзавелась спеціальним цехом для здобрювання кормів (Рад. Укр., 20.11 1964, 2);

// ким. Вступати в родинні, товариські і т. ін. стосунки.

[Чубенко:] Нам вже пізно обзаводитись тьотями, тобі ж якраз. Виходь за Макса і матимеш (Коч., II, 1956, 275);

Щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся [Максим] якоюсь повійницею, та й гуляв іноді з нею (Мирний, І, 1949, 231);

Степан.., сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім’єю і дітьми (Стельмах, II, 1962. 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обзаводитися — обзаво́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обзаводитися — -джуся, -дишся, недок., обзавестися, -едуся, -едешся, док., чим. Купувати, діставати що-небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.). || Будувати, зводити яку-небудь необхідну споруду. || ким. Вступати в родинні, товариські і т. ін. стосунки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обзаводитися — Діставати, дістати, подіставати, здобувати, здобути, поздовуванабувати, набути, понабувати, купувати, купити, покупувати, накуповувати, накупувати, понакуповувати, скуповувати, скупити, поскуповувати, придбавати, придбати, попридбавати, справляти, справити, посправляти, див. оборудувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. обзаводитися — ОБЗАВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБЗАВЕСТИ́СЯ, еду́ся, еде́шся, док., чим. Придбавати, діставати що-небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.). Поступово бійці почали обзаводитися кіньми (О. Гончар); Приходили .. Словник української мови у 20 томах