обидливо
ОБИ́ДЛИВО, рідко.
Присл. до оби́дливий.
Не міг .. знести, щоб вона накидалася обидливо на невинну дитину (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обидливо — ОБИ́ДЛИВО, рідко. Присл. до оби́дливий. Не міг.. знести, щоб вона накидалася обидливо на невинну дитину (Коб., III, 1956, 48). Словник української мови в 11 томах