1. Словник української мови в 11 томах

обидливо

ОБИ́ДЛИВО, рідко. Присл. до оби́дливий.

Не міг.. знести, щоб вона накидалася обидливо на невинну дитину (Коб., III, 1956, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обидливо — ОБИ́ДЛИВО, рідко. Присл. до оби́дливий. Не міг .. знести, щоб вона накидалася обидливо на невинну дитину (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах