обкроплювати
ОБКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. обкро́плять; док., кого, що.
Кропити з усіх боків.
– Два ченці мене святою водою обкроплюють (Г. Квітка-Основ'яненко);
Я убрав його [вінок] зірками І росою обкропив. Що змарніло, те квітками Я новими поновив (Микола Чернявський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкроплювати — обкро́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обкроплювати — -юю, -юєш, недок., обкропити, -оплю, -опиш; мн. обкроплять; док., перех. Кропити з усіх боків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкроплювати — ОБКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. обкро́плять; док., перех. Кропити з усіх боків. — Два ченці мене святою водою обкроплюють (Кв.-Осн., II, 1956, 100); Я убрав його [вінок] зірками І росою обкропив. Що змарніло, те квітками Я новими поновив (Черн., Поезії, 1959, 175). Словник української мови в 11 томах