1. Словник української мови в 11 томах

обкроплювати

ОБКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. обкро́плять; док., перех. Кропити з усіх боків.

— Два ченці мене святою водою обкроплюють (Кв.-Осн., II, 1956, 100);

Я убрав його [вінок] зірками І росою обкропив. Що змарніло, те квітками Я новими поновив (Черн., Поезії, 1959, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкроплювати — обкро́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкроплювати — -юю, -юєш, недок., обкропити, -оплю, -опиш; мн. обкроплять; док., перех. Кропити з усіх боків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкроплювати — ОБКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. обкро́плять; док., кого, що. Кропити з усіх боків. – Два ченці мене святою водою обкроплюють (Г. Квітка-Основ'яненко); Я убрав його [вінок] зірками І росою обкропив. Що змарніло, те квітками Я новими поновив (Микола Чернявський). Словник української мови у 20 томах