обкурювання

ОБКУ́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. обку́рювати.

Обкурювання з допомогою димових куп є простим загальнодоступним методом захисту рослин від заморозків (з наук. літ.);

Фумігація, або обкурювання, полягає в знищенні шкідників отруйною парою чи газами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкурювання — обку́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обкурювання — -я, с. Дія за знач. обкурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкурювання — ОБКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обку́рювати. Обкурювання з допомогою димових куп є простим загальнодоступним методом захисту рослин від заморозків (Колг. Укр., 2, 1962, 25); Фумігація, або обкурювання, полягає в знищенні шкідників отруйною парою чи газами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах