облатка
ОБЛА́ТКА, и, ж.
1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання.
З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури, важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки, засипав їх у облатки (О. Іваненко);
// розм. Те саме, що табле́тка.
Облатка стрептоміцину; Облатка хіни.
2. заст. Кружальце із намазаного клеєм паперу або клейкої речовини, яке використовували для запечатування листів, склеювання паперу.
[Шалімов:] Розпечатай, розпечатай... (Розриває нервово облатку. Читає) (І. Кочерга).
3. Тоненький коржик із прісного тіста для причастя.
В пориві релігійного екстазу повторював [Михайлик] за ним латинський символ віри і .. приймає з його рук облатку сакраменту... (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- облатка — обла́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- облатка — -и, ж. 1》 Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. || розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину. Облатка хіни. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облатка — ТАБЛЕ́ТКА (доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку), ПІЛЮ́ЛЯ, ПІГУ́ЛКА, ОБЛА́ТКА заст. (перев. в захисній оболонці). Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович); Я почав мучитись із запаленням легенів. Словник синонімів української мови
- облатка — Обла́тка, -тки, -тці; -ла́тки, -ла́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- облатка — ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури... Словник української мови в 11 томах