облатка
обла́тка
-и, ж.
1》 Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання.
|| розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину. Облатка хіни.
2》 заст. Кружальце із намазаного клеєм паперу або клейкої речовини, що використовувалося для запечатування листів, склеювання паперу.
3》 Тоненький коржик із прісного тіста для причастя у католиків і протестантів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облатка — обла́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- облатка — ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури... Словник української мови у 20 томах
- облатка — ТАБЛЕ́ТКА (доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку), ПІЛЮ́ЛЯ, ПІГУ́ЛКА, ОБЛА́ТКА заст. (перев. в захисній оболонці). Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович); Я почав мучитись із запаленням легенів. Словник синонімів української мови
- облатка — Обла́тка, -тки, -тці; -ла́тки, -ла́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- облатка — ОБЛА́ТКА, и, ж. 1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури... Словник української мови в 11 томах