облачок
ОБЛАЧО́К, чка́, ч., заст., поет.
Зменш.-пестл. до о́блак.
Сам сідаєт [сідає] під облачок, меч .. кладе на столичок (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облачок — Облачок, -чка м. ум. отъ облак. Словник української мови Грінченка