облачок
Облачок, -чка
м. ум. отъ облак.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облачок — ОБЛАЧО́К, чка́, ч., заст., поет. Зменш.-пестл. до о́блак. Сам сідаєт [сідає] під облачок, меч .. кладе на столичок (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах