облитий

ОБЛИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обли́ти.

Танк, облитий пальним і мастилом, палав серед поля (Л. Первомайський);

Килимок, яким так любив хизуватися Оксен .. зіжмаканий і облитий чорнилом (Григорій Тютюнник);

Стоять зачаровані, сяйвом облиті сади ароматні, запашнії квіти (А. Кримський);

// у знач. прикм.

Щоб отримати біле тло, столовий посуд обливали розчином білої глини. Облитий предмет розписували кольоровими глинами (з наук.-попул. літ.).

◇ (1) Обли́те кро́в'ю се́рце (д) див. облива́ти;

Обли́те кро́в'ю се́рце див. се́рце;

(2) Обли́тий бру́дом – несправедливо звинувачений у чомусь.

Вже в нашій літературі немає більш-менш помітної постаті, яка б не була облита брудом (Л. Костенко);

(3) Обли́тий холо́дним по́том (д) див. облива́тися;

Поли́тий (обли́тий) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми)] слі́зьми́ (сльоза́ми) див. поли́тий;

(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) [холо́дною (рідко зи́мною)] водо́ю обли́тий – розгублений, пригнічений, приголомшений і т. ін.

Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко);

Вона повернулась додому наче водою облита (Яків Баш);

Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський).