облитий

обли́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облитий — ОБЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обли́ти. Танк, облитий пальним і мастилом, палав серед поля (Перв., Дикий мед, 1963, 469); Килимок, яким так любив хизуватися Оксен перед іншими головами колгоспів, зіжмаканий і облитий чорнилом (Тют. Словник української мови в 11 томах
  3. облитий — ОБЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обли́ти. Танк, облитий пальним і мастилом, палав серед поля (Л. Первомайський); Килимок, яким так любив хизуватися Оксен .. Словник української мови у 20 томах
  4. облитий — облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) (гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми. Фразеологічний словник української мови