1. Орфографічний словник української мови

облити

обли́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облити — див. обливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облити — ОБЛИ́ТИ див. облива́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. облити — ОБЛИ́ТИ див. облива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. облити — вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам (Прудон) зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо... Фразеологічний словник української мови
  5. облити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. облити — Обли́ти, обіллю́, обі́ллє́ш, обі́ллє́, обі́ллє́мо, обі́ллє́те, обі́ллю́ть; обли́в, -лила́; обли́й, обли́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. облити — Облити, -ся см. обливати, -ся. Словник української мови Грінченка