1. Словник української мови у 20 томах

обляпаний

ОБЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до обля́пати.

Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Л. Глібов);

Був обляпаний увесь, бо пішки йшли обіч дороги і машини весь час оббризкували нас болотом (А. Хорунжий);

// у знач. прикм.

Облуплена й обляпана будівля станційки самітно лишилася серед пожовклої пустелі (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обляпаний — обля́паний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обляпаний — див. брудний Словник синонімів Вусика
  3. обляпаний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обляпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обляпаний — ОБЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обля́пати. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Гл., Вибр., 1951, 159); Був обляпаний увесь, бо пішки йшли обіч дороги і машини весь час оббризкували нас болотом (Хор., Ковила, 1960, 25). Словник української мови в 11 томах
  5. обляпаний — Обля́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)