1. Орфографічний словник української мови

обляпаний

обля́паний

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обляпаний — див. брудний Словник синонімів Вусика
  2. обляпаний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обляпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обляпаний — ОБЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обля́пати. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Гл., Вибр., 1951, 159); Був обляпаний увесь, бо пішки йшли обіч дороги і машини весь час оббризкували нас болотом (Хор., Ковила, 1960, 25). Словник української мови в 11 томах
  4. обляпаний — ОБЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обля́пати. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Л. Глібов); Був обляпаний увесь, бо пішки йшли обіч дороги і машини весь час оббризкували нас болотом (А. Хорунжий); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  5. обляпаний — Обля́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)