обляшений
ОБЛЯ́ШЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до обля́шити.
Він був українець, тільки обляшений (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обляшений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обляшити. Великий тлумачний словник сучасної мови