обляшений

обля́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обляшити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обляшений — ОБЛЯ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обля́шити. Він був українець, тільки обляшений (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах