1. Словник української мови у 20 томах

обліплюватися

ОБЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБЛІПИ́ТИСЯ, ліплю́ся, лі́пишся; мн. облі́пляться; док.

1. Забруднювати себе чим-небудь липким, клейким.

В дорозі нидіє [чумак] двадцяту вже неділю, Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпивсь (П. Гулак-Артемовський);

Батько схопив малого на руки й, обліплюючись кров'ю, що змішувалася з курявою, ніби навіжений побіг з ним до хати (У. Самчук).

2. тільки недок. Пас. до облі́плювати.

Самотні маленькі фортеці, які повиростали в непрохідній глушині, незабаром обліплювались хатками, що тулилися коло підніжжя замку (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обліплюватися — облі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обліплюватися — [оубл’іпл'уватиес'а] -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. обліплюватися — -ююся, -юєшся, недок., обліпитися, -ліплюся, -ліпишся; мн. обліпляться; док. 1》 Забруднювати себе чим-небудь липким, клейким. 2》 тільки недок. Пас. до обліплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обліплюватися — ОБЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБЛІПИ́ТИСЯ, ліплю́ся, лі́пишся; мн. облі́пляться; док. 1. Забруднювати себе чим-небудь липким, клейким. В дорозі нидіє [чумак] двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпивсь (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46). 2. тільки недок. Пас. до облі́плювати. Словник української мови в 11 томах