обліплювати

ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. облі́плять; док., кого, що.

1. Пристаючи, прилипаючи, покривати кого-небудь, поверхню чогось з усіх боків.

Обліплює сталева тирса сильний магніт (Г. Епік);

Курява посіла на семінаристів, обліпила їм лиця (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Щільно облягати, обтягувати (про одяг).

Воно [плаття] обліпило її стан (Григорій Тютюнник);

// Щільно прилипати з усіх боків.

3. Покривати з усіх боків, по всій поверхні чим-небудь липким, клейким.

Вона рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи хату (Панас Мирний);

// розм. Приліплюючи, наклеюючи щось, покривати ним поверхню чого-небудь; обклеювати.

І всяких всячин накупили, Всі стіни ними обліпили (І. Котляревський);

Гафійка мусила нарізати з паперу нових козаків та квіток і обліпити ними стіни од божника аж до дверей (М. Коцюбинський).

4. перен. Насідаючи великою масою, покривати собою поверхню чого-небудь (про комах і т. ін.).

Мухи .. обліплювали чорними купками шматочки сахару (І. Нечуй-Левицький);

Бджоли обліплювали роями її [гречки] цвіти (Л. Мартович);

Мошка і комарі .. густо обліпили всю шерсть [ведмедя] (В. Гжицький);

// Рясно рости, покривати собою віти і т. ін. (про плоди, ягоди тощо).

Зелені здорові абрикоси густо обліплювали гілки (І. Нечуй-Левицький);

Цілі купи розкішних кетяг [кетягів] так і обліпили кущ, так і вгинають лозу під непомірною вагою (М. Коцюбинський).

5. перен., розм. Густо обступати з усіх боків, оточувати.

Глядачів було вже повно, а маленьке віконце каси ще обліплювали охочі потрапити на спектакль (Д. Ткач);

Народ обліпив зборню так тісно, що свити злились в одну суцільну лаву (М. Коцюбинський);

Дівчата, що обліпили акордеоніста, .. співали весільної (М. Руденко);

* Образно. Незчулися ви, як літа огорнули вас, обліпили клопоти (І. Цюпа).