обмежований
ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обмежува́ти.
Саме місто Буша .. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (М. Старицький).
2. у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.).
Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмежований — обмежо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмежований — [обмеижованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обмежований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обмежувати. 2》 у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмежований — ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обме́жувати. Саме місто Буша.. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (Стар., Облога.., 1961, 4). 2. у знач. прикм., заст. Словник української мови в 11 томах
- обмежований — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (недостатньо широкий, який не виходить за які-небудь межі, невеликий за обсягом, розміром, кількістю і т. ін.), ВУЗЬКИ́Й підсил., КУ́ЦИЙ розм., СКУПИЙ рідше, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст. Словник синонімів української мови