1. Словник української мови в 11 томах

обмежований

ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обме́жувати.

Саме місто Буша.. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (Стар., Облога.., 1961, 4).

2. у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.).

Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (Коцюб., III, 1956, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежований — обмежо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обмежований — [обмеижованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обмежований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обмежувати. 2》 у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмежований — ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обмежува́ти. Саме місто Буша .. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (М. Старицький). 2. у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач. Словник української мови у 20 томах
  5. обмежований — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (недостатньо широкий, який не виходить за які-небудь межі, невеликий за обсягом, розміром, кількістю і т. ін.), ВУЗЬКИ́Й підсил., КУ́ЦИЙ розм., СКУПИЙ рідше, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст. Словник синонімів української мови