обмивання
ОБМИВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. обмива́ти і обмива́тися.
– Весь мій задум перехоплено. Навіть пристрій для обмивання корів... (І. Волошин);
Зараз ця рука звично й розважливо розливала по склянках ігристе кримське вино, що його спеціально для обмивання чину привіз щойно прибулий з Криму вояка (О. Гончар).
2. Обряд ритуального очищення – змивання водою тіла людини, різних його частин, який передує виконанню священних дій.
На околиці татарського хутора стояла малопомітна баня, в якій правовірні мусульмани робили .. обмивання (В. Кучер);
Кумиш не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмивання — обмива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обмивання — І рідко обмиття 1. Обрядова частина богослужіння Таїнства Миропомазання, під час якої священнослужитель обмиває водою помазані миром частини тіла охрещеного; 2. Поховальний обряд, під час якого тіло померлого мирянина обмивають водою Словник церковно-обрядової термінології
- обмивання — -я, с. Дія за знач. обмивати і обмиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмивання — ОБМИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обмива́ти і обмива́тися. — Весь мій задум перехоплено. Навіть пристрій для обмивання корів… (Вол., Місячне срібло, 1961, 224); На околиці татарського хутора стояла малопомітна баня, в якій правовірні мусульмани робили.. Словник української мови в 11 томах
- обмивання — Обмива́ння, -ня с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця. Чуб. І. 123. Словник української мови Грінченка