1. Словник української мови у 20 томах

обмовитися

ОБМО́ВИТИСЯ див. обмовля́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмовитися — обмо́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмовитися — див. обмовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмовитися — ОБМО́ВИТИСЯ див. обмовля́тися. Словник української мови в 11 томах
  4. обмовитися — і (ні, жо́дним і т. ін.) сло́вом не обмо́витися. 1. без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Закам’яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк); — Ти чого мою доньку габзуєш (неславиш)?... Фразеологічний словник української мови
  5. обмовитися — ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови