обмінювати
ОБМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОБМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., кого, що.
Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь.
Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах);
– Є директива..: полонених не вбивати, а обмінювати через Червоний Хрест (О. Гончар);
Куди ж піти в городі Києві, як не на торг? Сюди йдуть і їдуть на возах з Гори, тут є що обміняти ремісникам (С. Скляренко);
// розм. Ненароком чи навмисне замість своєї речі брати схожу на неї чужу.
Обміняти валізи.
(1) Обміни́ти сві́чку – купити й поставити свічку біля ікони.
Оце тобі шажок – свічку обміниш Божі [Божій] Матері (Сл. Б. Грінченка).
◇ (2) Обміня́ти (обміни́ти) хліб [святи́й], етн. – дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження.
А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля (М. Грушевський);
Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Панас Мирний);
Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа.., а хліба таки й не обмінив (А. Головко).
Значення в інших словниках
- обмінювати — обмі́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- обмінювати — Міняти|ся|, розмінювати|ся|, вимінювати|ся|; тлк. ОБМІНЮВАТИСЯ, (думками) ділитися; (словами) перекидатися; (ущипками) ІД. шпигатися. Словник синонімів Караванського
- обмінювати — -юю, -юєш, недок., обміняти, -яю, -яєш і рідко обмінити, -міню, -міниш, док., перех. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь. || розм. Ненароком чи навмисне замість своєї брати таку саму чужу річ. Обміняти хліб етн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмінювати — Вимінювати, виміняти, повимінювати, замінювати, заміняти, позамінювати, див. переміняти, підміняти Словник чужослів Павло Штепа
- обмінювати — ОБМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОБМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., перех. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь. Завдяки заміні розверстки продовольчим податком.. Словник української мови в 11 томах
- обмінювати — МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного)... Словник синонімів української мови
- обмінювати — Обмі́нювати, -нюю, -нюєш, -нює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обмінювати — Обмінювати, -нюю, -єш сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять. Словник української мови Грінченка