обмінювати

МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного); ПЕРЕМІНЯ́ТИ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИ) (що-небудь чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); ПІДМІНЯ́ТИ (ПІДМІ́НЮВАТИ) (звичайно непомітно); ВИМІ́НЮВАТИ (що-небудь за щось). — Док.: поміня́ти, обміня́ти, проміня́ти, розміня́ти, заміни́ти, зміни́ти, переміни́ти, підміни́ти, ви́міняти. — Молодець, синку! Не міняй на солодкий пиріг свою гідність (І. Багмут); Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); — Здорові були, хлопці! — Здорова, лисичко-сестричко! — Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок! — Добре, — кажуть (казка); Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову (П. Загребельний); Якось лагодив я на хазяйській хатині димаря: цеглу, що вивітрилась, заміняв новою (І. Муратов); Стальні електроди розтоплювались, коротшали. Сахно змінював їх мало не одним духом (В. Собко); Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирних часових (Т. Шевченко); До самого вечора жінки мерзли на магістратськім подвір'ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати і не мож було їх вигнати (В. Стефаник); — Пам'ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах); І самопал, і пучечку пороху Гриць виміняв за кишенькового ножичка (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмінювати — обмі́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обмінювати — Міняти|ся|, розмінювати|ся|, вимінювати|ся|; тлк. ОБМІНЮВАТИСЯ, (думками) ділитися; (словами) перекидатися; (ущипками) ІД. шпигатися. Словник синонімів Караванського
  3. обмінювати — -юю, -юєш, недок., обміняти, -яю, -яєш і рідко обмінити, -міню, -міниш, док., перех. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь. || розм. Ненароком чи навмисне замість своєї брати таку саму чужу річ. Обміняти хліб етн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмінювати — Вимінювати, виміняти, повимінювати, замінювати, заміняти, позамінювати, див. переміняти, підміняти Словник чужослів Павло Штепа
  5. обмінювати — ОБМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОБМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., перех. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь. Завдяки заміні розверстки продовольчим податком.. Словник української мови в 11 томах
  6. обмінювати — ОБМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОБМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., кого, що. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь. Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); – Є директива.. Словник української мови у 20 томах
  7. обмінювати — Обмі́нювати, -нюю, -нюєш, -нює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обмінювати — Обмінювати, -нюю, -єш сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять. Словник української мови Грінченка