обнародувати
ОБНАРО́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що.
Повідомляти, широко розголошувати що-небудь; публічно ознайомлювати з чимсь.
Суддя обнародував і третій успішний удар Франковича (Іван Ле);
– І що образливо, – продовжував .. дід, – начебто у мене фейлетон не вийшов, і обнародувати його аж ніяк не можна (В. Логвиненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обнародувати — обнаро́дувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обнародувати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
- обнародувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Повідомляти, широко розголошувати що-небудь; публічно ознайомлювати з чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обнародувати — Оприлюднювати, оприлюднити, пооприлюднювати, оголошувати, оголосити, пооголошувати, проголошувати, проголосити, попроголошувати Словник чужослів Павло Штепа
- обнародувати — ОБНАРО́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Повідомляти, широко розголошувати що-небудь; публічно ознайомлювати з чимсь. Суддя обнародував і третій успішний удар Франковича (Ле, В снопі.., 1960, 283); — І що образливо, — продовжував.. Словник української мови в 11 томах
- обнародувати — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. Словник синонімів української мови