обнародувати

ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. — Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об'яви́ти, огласи́ти. — Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив'язаний ярлик, Що сливу названо — Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з'їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); (Мусій:) Звелів (урядник), Щоб зараз я всім об'явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); — Стражники їздили на конях, — розказував Грицько Вересай, — і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнародувати — обнаро́дувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обнародувати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
  3. обнародувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Повідомляти, широко розголошувати що-небудь; публічно ознайомлювати з чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обнародувати — Оприлюднювати, оприлюднити, пооприлюднювати, оголошувати, оголосити, пооголошувати, проголошувати, проголосити, попроголошувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. обнародувати — ОБНАРО́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Повідомляти, широко розголошувати що-небудь; публічно ознайомлювати з чимсь. Суддя обнародував і третій успішний удар Франковича (Ле, В снопі.., 1960, 283); — І що образливо, — продовжував.. Словник української мови в 11 томах
  6. обнародувати — ОБНАРО́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що. Повідомляти, широко розголошувати що-небудь; публічно ознайомлювати з чимсь. Суддя обнародував і третій успішний удар Франковича (Іван Ле); – І що образливо, – продовжував .. Словник української мови у 20 томах