обновлятися

ОБНОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ОБНО́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. обно́вляться; док.

1. Набирати вигляду нового.

“До ранку зовсім осиплеться ясен”, – подумав [Дмитро] з жалем і відчув, що зараз навколо міниться й обновлюється природа, .. завтра випаде сніг (М. Стельмах);

Село обновилося, виросло. Є в ньому чотири школи, Будинок культури (І. Цюпа).

2. перен. Змінюючись, поліпшуватися, ставати кращим.

І обновляються долини, І сила краю нароста... (Т. Масенко);

// Відроджуватися, оживлятися.

Діла́ добрих обновляться, Діла́ злих загинуть (Т. Шевченко);

[Мальванов:] Обвіє тебе гарячими вітрами, прополоще жовтими пісками, – і не помітиш, як душа обновиться (І. Кочерга).

3. Замінюватися чим-небудь новим.

Обновилася тричі на соснах опалених глиця (С. Голованівський);

// Змінюватися, поповнюючись чимось новим.

Одно підбивається, занепадає на силах; Інше в той час підроста. Обновляється світ повсякчасно (М. Зеров);

У місті за цей час люди так обновилися, що навряд чи зустріне він кого-небудь із своїх шкільних друзів (М. Руденко).

4. тільки недок. Пас. до обновля́ти і обно́влювати.