обнімання
ОБНІМА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. обніма́ти.
За сим тут началось гуляння І чарочка пішла кругом; Розкази, сміхи, обнімання, Ділились дружно тютюном (І. Котляревський);
Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння... (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обнімання — обніма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обнімання — -я, с. Дія за знач. обнімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обнімання — ОБНІМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обніма́ти. За сим тут началось гуляння І чарочка пішла кругом; Розкази, сміхи, обнімання, Ділились дружно тютюном (Котл., І, 1952, 271); Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння… (Мирний, II, 1954, 300). Словник української мови в 11 томах
- обнімання — Обніма́ння, -ня с. = обіймання. Котл. Ен. На хвилину з милим обнімання, довгі роки горя-горювання. К. Досв. 121. Словник української мови Грінченка