1. Словник української мови в 11 томах

обнімання

ОБНІМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обніма́ти.

За сим тут началось гуляння І чарочка пішла кругом; Розкази, сміхи, обнімання, Ділились дружно тютюном (Котл., І, 1952, 271);

Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння… (Мирний, II, 1954, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнімання — обніма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обнімання — -я, с. Дія за знач. обнімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обнімання — ОБНІМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обніма́ти. За сим тут началось гуляння І чарочка пішла кругом; Розкази, сміхи, обнімання, Ділились дружно тютюном (І. Котляревський); Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. обнімання — Обніма́ння, -ня с. = обіймання. Котл. Ен. На хвилину з милим обнімання, довгі роки горя-горювання. К. Досв. 121. Словник української мови Грінченка