обобічний
ОБОБІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Розташований обабіч (річки, дороги і т. ін.).
Обобічний ліс.
2. Те саме, що обопі́льний 1.
[Конон:] Панове! Я тільки що прибув в село, .. ні ви мене не знаєте, ні я вас, щоб не вийшло обобічної помилки? (М. Кропивницький).
3. Те саме, що обопі́льний 2.
Обобічне люстерко.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me