обобічний

ОБОБІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Розташований обабіч (річки, дороги і т. ін.).

Обобічний ліс.

2. Те саме, що обопі́льний 1.

[Конон:] Панове! Я тільки що прибув в село, .. ні ви мене не знаєте, ні я вас, щоб не вийшло обобічної помилки? (М. Кропивницький).

3. Те саме, що обопі́льний 2.

Обобічне люстерко.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обобічний — -а, -е, розм. Який міститься на обох берегах річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обобічний — Обобічний, -а, -е Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки. Словник української мови Грінченка