обобічний

обобі́чний

-а, -е, розм.

Який міститься на обох берегах річки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обобічний — ОБОБІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Розташований обабіч (річки, дороги і т. ін.). Обобічний ліс. 2. Те саме, що обопі́льний 1. [Конон:] Панове! Я тільки що прибув в село, .. ні ви мене не знаєте, ні я вас, щоб не вийшло обобічної помилки? (М. Кропивницький). 3. Те саме, що обопі́льний 2. Обобічне люстерко. Словник української мови у 20 томах
  2. обобічний — Обобічний, -а, -е Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки. Словник української мови Грінченка