обов'язковість
ОБОВ'ЯЗКО́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. обов'язко́вий 1.
Не обмежений ні матеріалом фільму, ні обов'язковістю точного обсягу твору, може ходити тут [у романі] письменник-романіст семимильними кроками (О. Довженко);
Принцип узгодженості означає обов'язковість узгодження нового законодавчого акту з іншими законодавчими актами відповідної галузі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обов'язковість — обов'язко́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обов'язковість — -вості, ж. 1》 Абстр. ім. до обов'язковий 1). 2》 Відповідальність при виконанні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови