1. Словник української мови у 20 томах

обов'язково

ОБОВ'ЯЗКО́ВО.

Присл. до обов'язко́вий.

Гуцульське кладовище – це .. просто собі кавалок землі, який обов'язково треба було відрізати для одної конечної потреби життя (Г. Хоткевич);

Нові кам'яниці обов'язково пишалися широкими “варшавськими” вікнами (Ірина Вільде);

Інститут мав свою церкву. Ходити до неї слід було строго обов'язково (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обов'язково — обов'язко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обов'язково — пр., неодмінно, конче, доконче, конечно, доконечно, хай <�там> що, г. мусово, о. кров з носа. Словник синонімів Караванського
  3. обов'язково — I беззаперечно, безперечно, безпремінно, безспірно, безсумнівно, безсуперечно, безумовно, будь-що, гарантовано, доконечне, доконечно, доконче, конче, надійно, небезпремінно, невідворотно, незаперечно, нейминуй, нейминуче, неминучо, неминуче, неодмінно... Словник синонімів Вусика
  4. обов'язково — Присл. до обов'язковий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обов'язково — хохл. (обязательно) конче, доконче Словник чужослів Павло Штепа
  6. обов'язково — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм. Словник синонімів української мови