обов'язковий

ОБОВ'ЯЗКО́ВИЙ, а, е.

1. Якого треба беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати.

Львівська вулиця – це також .. школа, де тон і словар для всіх однаковий і обов'язковий (І. Франко);

Які ж шляхи зменшення дорожньо-транспортних пригод?.. Це й обмеження швидкості, і .. обов'язкове використання пасів безпеки (з газ.);

// Який вимагається в законодавчому порядку.

Закони України є обов'язковими на усій території країни (з мови документів).

2. Завжди характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь; неодмінний.

Друкарня .. міститься в старій, напевно вже столітній кам'яниці з обов'язковими чотирма колонами спереду (Ірина Вільде);

Віддавши ці звичайні й неодмінні розпорядження, капітан .. закурив обов'язкову люльку (В. Логвиненко).

3. Який виконується з обов'язку.

– Треба довідатись, які-то набігають думки у вільного чоловіка, що йому нема обов'язкової роботи, – мовив становий (Панас Мирний);

З одного боку здоров'я не служить мені, а з другого – всяка обов'язкова праця гнітить (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обов'язковий — (який вимагає беззастережного виконання) доконечний, неодмінний, неухильний, конечний, (завжди притаманний комусь) неодмінний, незмінний, неминучий, (який завжди з ним) постійний. Словник синонімів Полюги
  2. обов'язковий — обов'язко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. обов'язковий — (захід) неодмінний, |до|конечний; (закон) г. невідкличний; (- службу) г. мусовий. Словник синонімів Караванського
  4. обов'язковий — [обовйазковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. обов'язковий — -а, -е. 1》 Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. Обов'язкове навчання — принцип основної політики... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обов'язковий — ОБОВ'ЯЗКОВИЙ (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗПРЕМІ́ННИЙ розм., заст. Любов не обов'язкова, та почуття обов'язку обов'язкове (І. Словник синонімів української мови
  7. обов'язковий — Обов'язковий, -а, -е Обязательный. Желех. Словник української мови Грінченка