1. Словник синонімів Полюги

обов'язковий

(який вимагає беззастережного виконання) доконечний, неодмінний, неухильний, конечний, (завжди притаманний комусь) неодмінний, незмінний, неминучий, (який завжди з ним) постійний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обов'язковий — обов'язко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обов'язковий — (захід) неодмінний, |до|конечний; (закон) г. невідкличний; (- службу) г. мусовий. Словник синонімів Караванського
  3. обов'язковий — [обовйазковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. обов'язковий — -а, -е. 1》 Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. Обов'язкове навчання — принцип основної політики... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обов'язковий — ОБОВ'ЯЗКО́ВИЙ, а, е. 1. Якого треба беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. Львівська вулиця – це також .. школа, де тон і словар для всіх однаковий і обов'язковий (І. Франко); Які ж шляхи зменшення дорожньо-транспортних пригод?.. Словник української мови у 20 томах
  6. обов'язковий — ОБОВ'ЯЗКОВИЙ (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗПРЕМІ́ННИЙ розм., заст. Любов не обов'язкова, та почуття обов'язку обов'язкове (І. Словник синонімів української мови
  7. обов'язковий — Обов'язковий, -а, -е Обязательный. Желех. Словник української мови Грінченка