обороняти

Значення в інших словниках

1. обороняти — обороня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обороняти — Боронити, захищати, ставати <�виступати> в обороні, брати під оборону; (від кривд, кого) заступатися <�оступатися, обставати> за; (від холоду) обергати, охороняти, рятувати; (права) обстоювати, не давати на поталу. Словник синонімів Караванського
3. обороняти — див. захищати Словник синонімів Вусика
4. обороняти — -яю, -яєш, недок., оборонити, -роню, -рониш, док., перех. 1》 Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. || Не давати кривдити кого-небудь; заступатися за когось. || Оберігати, рятувати від чого-небудь шкідливого, небажаного. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обороняти — ОБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех. 1. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. Лаврін з матір’ю кинувся обороняти старого батька і заступив його собою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. обороняти — ОБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., кого. 1. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. Лаврін з матір'ю кинувся обороняти старого батька і заступив його собою (І. Словник української мови у 20 томах
7. обороняти — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
8. обороняти — Обороня́ти, -ня́ю, -ня́єш; оборони́ти, -роню́, -ро́ниш; оборони́, -ні́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. обороняти — Обороня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. І. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. Н. П. 367. Словник української мови Грінченка