ображати

Значення в інших словниках

1. ображати — обража́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. ображати — (словом) колоти, завдавати образи, с. плювати в душу, (стало) допікати, дошкуляти; (ділом) кривдити, чинити кривду; Р. бентежити, дратувати; р. ображувати; п-к -АЮЧИЙ, що ображає, звиклий ображати, здатний образити, з образою на устах, сповнений образи, образливий для кого. Словник синонімів Караванського
3. ображати — див. ганьбити; лаяти Словник синонімів Вусика
4. ображати — -аю, -аєш і рідко ображувати, -ую, -уєш, недок., образити, -ажу, -азиш, док., перех. 1》 Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. || Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ображати — ОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, док., перех. 1. Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. Словник української мови в 11 томах
6. ображати — ОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, док., кого. 1. Зневажливим висловлюванням, недобрим вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. Словник української мови у 20 томах
7. ображати — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
8. ображати — Обража́ти, -жа́ю, -жа́єш; обра́зити, -ра́жу, -ра́зиш, -ра́зять; не обра́зь, -ра́зьмо, -ра́зьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ображати — Обража́ти, -жа́ю, -єш сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509. Словник української мови Грінченка