1. Словник синонімів української мови

обороняти

ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що, УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ) за кого-що, ЗАСТУПА́ТИ розм., ЗАБОРОНЯ́ТИ заст., ЗБОРОНЯ́ТИ заст., КРИ́ТИ заст. — Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти (вборони́ти) рідко відборони́ти, убезпе́чити (вбезпе́чити), уберегти́ (вберегти́), обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися (вступи́тися), заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. — Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); — Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); — А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); — Хлопці, вступіться! — верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе — ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). — Пор. 1. охороня́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обороняти — (від нападу когось) захищати, боронити, розм. (у невеликому оточенні) обставати, (погляди) обстоювати, (за кого ) уступатися, (від собак) відбороняти// ставати в обороні. Словник синонімів Полюги
  2. обороняти — обороня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обороняти — Боронити, захищати, ставати <�виступати> в обороні, брати під оборону; (від кривд, кого) заступатися <�оступатися, обставати> за; (від холоду) обергати, охороняти, рятувати; (права) обстоювати, не давати на поталу. Словник синонімів Караванського
  4. обороняти — див. захищати Словник синонімів Вусика
  5. обороняти — -яю, -яєш, недок., оборонити, -роню, -рониш, док., перех. 1》 Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. || Не давати кривдити кого-небудь; заступатися за когось. || Оберігати, рятувати від чого-небудь шкідливого, небажаного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обороняти — ОБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех. 1. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. Лаврін з матір’ю кинувся обороняти старого батька і заступив його собою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. обороняти — ОБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., кого. 1. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, замаху, удару і т. ін. Лаврін з матір'ю кинувся обороняти старого батька і заступив його собою (І. Словник української мови у 20 томах
  8. обороняти — Обороня́ти, -ня́ю, -ня́єш; оборони́ти, -роню́, -ро́ниш; оборони́, -ні́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обороняти — Обороня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. І. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. Н. П. 367. Словник української мови Грінченка