1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обов'язковий

обов'язко́вий

-а, -е.

1》 Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати.

|| Який вимагається в законодавчому порядку.

Обов'язкове навчання — принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні здобути освіту в установленому обсязі.

2》 Завжди характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь; неодмінний.

3》 Який виконується з обов'язку.

Обов'язкове страхування — види страхування, що здійснюється незалежно від заявок та бажань особи, що страхується.

Обов'язковий аудит — обов'язкова щорічна перевірка бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств, банків, бірж, фондів тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обов'язковий — (який вимагає беззастережного виконання) доконечний, неодмінний, неухильний, конечний, (завжди притаманний комусь) неодмінний, незмінний, неминучий, (який завжди з ним) постійний. Словник синонімів Полюги
  2. обов'язковий — обов'язко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. обов'язковий — (захід) неодмінний, |до|конечний; (закон) г. невідкличний; (- службу) г. мусовий. Словник синонімів Караванського
  4. обов'язковий — [обовйазковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. обов'язковий — ОБОВ'ЯЗКО́ВИЙ, а, е. 1. Якого треба беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. Львівська вулиця – це також .. школа, де тон і словар для всіх однаковий і обов'язковий (І. Франко); Які ж шляхи зменшення дорожньо-транспортних пригод?.. Словник української мови у 20 томах
  6. обов'язковий — ОБОВ'ЯЗКОВИЙ (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗПРЕМІ́ННИЙ розм., заст. Любов не обов'язкова, та почуття обов'язку обов'язкове (І. Словник синонімів української мови
  7. обов'язковий — Обов'язковий, -а, -е Обязательный. Желех. Словник української мови Грінченка