обожнення

ОБО́ЖНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. обо́жнити.

Коли забути про це [справжній патріотизм], можна скотитись до обожнення галушок і синіх шароварів (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обожнення — обо́жнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обожнення — -я, с. Дія за знач. обожнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обожнення — ОБО́ЖНЕННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жнити. Коли забути про це [справжній патріотизм], можна скотитись до обожнення галушок і синіх шароварів (Рильський, III, 1955, 38). Словник української мови в 11 томах