1. Словник української мови у 20 томах

обожнювач

ОБО́ЖНЮВАЧ, а, ч.

Людина, дуже захоплена ким-, чим-небудь; шанувальник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обожнювач — обо́жнювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обожнювач — -а, ч. Той, хто дуже захоплений ким-, чим-небудь; шанувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обожнювач — ОБО́ЖНЮВАЧ, а, ч. Той, хто дуже захоплений ким-, чим-небудь; шанувальник. Словник української мови в 11 томах
  4. обожнювач — ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм. Словник синонімів української мови