обожнювач
обо́жнювач
-а, ч.
Той, хто дуже захоплений ким-, чим-небудь; шанувальник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обожнювач — обо́жнювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обожнювач — ОБО́ЖНЮВАЧ, а, ч. Той, хто дуже захоплений ким-, чим-небудь; шанувальник. Словник української мови в 11 томах
- обожнювач — ОБО́ЖНЮВАЧ, а, ч. Людина, дуже захоплена ким-, чим-небудь; шанувальник. Словник української мови у 20 томах
- обожнювач — ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм. Словник синонімів української мови